Українська Русский English


INSHE — Конкурс без границ!
INSHE ART— Выставки
INSHE ART— Фестивали
INSHE ART— Мастер-классы
INSHE ART — НАШ ЖУРНАЛ
INSHE ART — ИНТЕРВЬЮ
СМИ о МБФ «INSHE ZHITTIA»
ИЮНЬ 2016 года.



ИЮНЬ 2016 года.



НОЯБРЬ 2015 года


 
ИЮНЬ 2015 года


“ТІЛЬКИ МЕРТВА СОВІСТЬ НЕ БОЛИТЬ…” “Доброчинність сьогодні — справа не так багатих, як благодійних людей”— такої думки дотримується президент Міжнародного благодійного фонду “INSHE ZHITTIA” Олена Балашова. Нещодавно колектив, очолюваний нею, рішенням опікунської ради благодійного фонду “Меценат Батьківщини” нагороджений грамотою за видатний внесок у справу відродження і процвітання cвіту, за велич душі та щедрість. А скільки на рахунку Олени Володимирівни орденів, дипломів, грамот, подяк, що й не перерахувати!
Її роздуми про загальнолюдські цінності, формування культури стосунків, підтримки дітей-сиріт, інвалідів, памолоді — майбутнього нашої країни — надзвичайно цікаві і мають неабияке виховне значення.
Пропонуємо вам сьогодні нашу розмову з нею.
— Олено Володимирівно, що і коли спонукало Вас організуватицей благодійний фонд, який вже набув розголосу не тільки серед пенітенціаріїв, а й у багатьох містах України?
— Ви знаєте, найлегше не помічати, як помирають старші люди, не
маючи можливості оплатити таку дорогу сьогодні “безплатну” медицину, не помічати, як назавжди відходить від нас ціле покоління дідусів та бабусь, які не знайшли змоги проіснувати на отриману від держави пенсію… Не помічати,що багатодітність — це не радість, а тільки проблеми. Інвалідність та сирітство — нічийне, а вимушені переселенці та ті, хто постраждав від екологічного лиха, теж нічийні. Не думати про це — просто аморально.
   Тому ми з родиною у 2007 році вирішили створити Міжнародний благодійний фонд “INSHE ZHITTIA”, щоб підвищити соціальну свідомість суспільства, оптимізувати політику у сфері соціальних відносин і відповідальність за неї, проводити акції,конкурси для розвитку саме тих, хто потребує цього, розвивати волонтерство і доброчинність. Для того, щоб сироти, інваліди, ті, яким, як кажуть, не пощастило, відчували себе повноцінними громадянами нашого суспільства, а ті, що спіткнулися і відбувають покарання, змогли переоцінити своє життя і стати на правильний шлях.
— Мета — благородна, зрозуміло. А як вам вдається подолатираніше сформовані стереотипи недовіри до благодійної діяльності?
— Це справді складно. Нашому фонду вже вісім років, і якщоподивитися, скільки всього вдалося зробити, то це чимало. Фонд розвивається, знаходить нові форми і методи роботи. З’являються нові партнери і благодійники. Доброчинність стає невід’ємною частиною нашого життя. З огляду на сучасний темп сьогоднішнього часу, постійну зайнятість і ваші щоденні турботи, ми продовжуємо надавати фахову допомогу всім, хто готовий допомагати іншим. “INSHE ZHITTIA” — є, ми бачимо й розуміємо, що соціальна статистика — це не просто цифри, а реальні, покалічені долі багатьох людей.
   Доброчинність — не кон’юнктурне явище, не разова соціальна кампанія, не спроба держави перекласти свої обов’язки на плечі громадських організацій — це впевненість кожного з нас у своєму майбутньому та майбутньому своїх дітей. Запас доброти, співчуття й розуміння у кожному з нас просто величезний, він не обмежений і не реалізований через недолік організацій та ініціатив. І от роблячи добрі справи, захищаючи чиїсь інтереси й зміцнюючи віру у завтрашній день у тих, хто вже давно ні у що не вірить, ми намагаємось змінити раніше сформовані стереотипи недовіри до добродійної діяльності на милосердя, шляхетність, меценатство.
Я завжди повторюю, що споконвіків меценатство та доброчинність вважалося справою БОГОугодною, а меценати вважалися людьми БЛАГОдійними і БЛАГОродними. Я нікого не закликаю робити добро і допомагати іншим. Це особистий вибір кожного і добрий початок на шляху самовдосконалення. Варто прислухатись до думки великих людей. Зокрема, от слова Вальтера Скотта: “Люди навчаються любити й допомагати один одному, і рід людський не зникне з лиця Землі”. Про це ми усі повинні пам’яті сьогодні.
— Милосердя, шляхетність, меценатство… Знаємо, це є основою вашої діяльності. Розкажіть, будь ласка, про географію ваших добродійних справ.
— Ми працюємо з сирітськими та інвалідськими установами, виправними колоніями майже по всій Україні. Як тільки розпочали роботу, просто хлинули до нас люди, кожен зі своїми болями. А я запам’ятала слова одного старця, який зайшов до нас в офіс випадково чи невипадково, і сказав, що відмовляти людям — це гріх. Якщо чесно, ми займаємося, так би мовити затиканням соціальних дірок, робимо те, про що здавалось би, могла б подбати і держава. Під нашою опікою — 42 дитячі будинки, 3 будинки перестарілих; допомагаємо також проводити деякі виховні заходи у виправних колоніях тощо. Постійно намагаємося розширювати географію наших благодіянь.
— Олено Володимирівно, скільки Вам доводиться бачити всього у
своїй роботі, крізь серце пропускати чужий біль. А, зрештою, для Вас він ніколи не був чужим…
— Ось рядки із вірша пенсіонерки з Києва Любові Довженко: “Тільки
мертва совість не болить…”. Справді, хіба ж можна бути байдужим до чужої біди?! Скільки ж довелося і наслухатися, і надивитися всього, працюючи у фонді.
   Та найбільше мене вражають дитячі долі. В одному з дитбудинків 5-річний хлопчик на моє запитання “Як тебе звати?”, відповів: “Я — Коля. Я нічий. Дуже хочу їсти, хочу мати папугу й собаку і втекти за паркан. Звідти завжди приходять вихователі, мами, татусі. Звідти привозять їжу і приносять подарунки”.
   І коли мені кажуть про таких дітей: “У кожного своя доля, їм просто не пощастило”, я ніяк не можу з цим змиритися. Моя душа протестує, не сприймає цього. Ось чому робота з сиротами, інвалідами, людьми з обмеженими потребами — головне в нашій діяльності.
Ніколи не зможу забути той факт, як один мій давній приятель, директор і засновник відомої в Києві торговельної мережі відмовив мені у проханні допомогти бідним людям, дітям-сиротам, зіславшись на те, що його покупець вередливий, і престиж його закладу важливіший від чужих проблем. Ось що він сказав дослівно: “Товар дати не зможу. Благодійні скарбнички ставити не буду і своїм співробітникам не дозволю. Тільки без образ, втрачу клієнтуру, “народ” не зрозуміє. Підкинув би грошенят, так все до “гривночки” відправив на нову закупівлю. А жити як стало важко!” А потім мимохіть добавив: “Перетелефоную після травневих”. На тому закінчилась наша розмова. Навряд чи він ще зголоситься. Повіяло такою байдужістю, холодом, що аж на світ довелось подивитися іншими очима. Повірте, було таке розчарування, що словами не передати.
— Розкажіть, бодай, коротко про заходи, акції, які проводите. Де саме? З ким співпрацюєте?
— У межах реалізації благодійних проектів Міжнародної асоціації ЮНЕСКО, проекту нашого фонду “Ради життя на Землі”, програми фонду “Майстерня творчості” проводимо широкомасштабний, постійно діючий проект “Конкурс без кордонів”. Серед інших заходів — майстер-класи, літературний конкурс під назвою “Придумай казку”, в якому беруть участь і дорослі, і діти, також публікуємо кращі матеріали у своїх виданнях: “Літературно-художньому віснику” і “Казкотерапія”, (виходять чотири рази на рік), конкурс юних художників, різноманітні акції “Інвалідність — не факт”, “Відеотанець”, “Ти не один” тощо.
Виставки організовували у Фонді культури, в інших закладах культури, а тепер у “Київській фортеці”. До слова, участь у цих конкурсах беруть і працівники Державної пенітенціарної служби України, а також ті, хто відбуває покарання у виправних колоніях. Допомагають мені залучати їх до різних виховних заходів та акцій працівники вашого відомства, зокрема, заступник начальника управління соціально-психологічної роботи із засудженими, начальник відділу соціально-виховної роботи ДПтС України Віталій Хведчук, начальник відділу організації психологічної роботи та діяльності спеціальних виховних установ цього ж управління Владислав Скоропляс, голова Центрального комітету Всеукраїнської профспілки персоналу органів та установ пенітенціарної служби Олег Андрієнко, протоієрей Української Православної Церкви, настоятель Спасо-Преображенського храму отець Віктор. Їм від мене — велика вдячність. До речі, про усі цікаві заходи можна довідатися на нашому сайті.
— Тижневик “Закон і обов’язок”, який пройшов зі своїми читачами уже 60-літній шлях, не раз розповідав про ваші добрі справи. А що Ви б хотіли побажати нам у день свята, порадити щось, а ми дослухаємось?
— Передусім, вітаю увесь ваш колектив та читачів газети із цією датою, за якою — цікаві та нелегкі будні журналістів та дописувачів. Хочу відзначити, що газета жива, коли є зв’язок з читачем. І дуже добре, що ви тримаєте руку на пульсі життя і надаєте слово тим, хто нині перебуває в колоніях через різні життєві обставини. Головне – правильно розуміти життя. За сухими комами, крапками і пунктами Кримінально-процесуального кодексу — життя і людські долі. І у цих людей теж є шанс!
А ще бажаю миру і любові до ближнього, творчості та натхнення. І є у мене ще декілька порад. Хотілося б, щоб на сторінках вашого тижневика ви частіше публікували розповіді про переможців тих конкурсів, які ми проводимо. Це буде наша спільна праця, яка піде на користь у вихованні та поверненні до нового життя людей, які свого часу спіткнулися на довгій життєвій дорозі.Поспішаймо робити добро!
                                              Розмову вела Зоряна НАГІРНЯК
 

ЯНВАРЬ 2014 года

 
 
СЕНТЯБРЬ 2013 года



ИЮНЬ 2013 года - http://www.kvs.gov.ua/peniten/control/main/uk/publish/article/677544;jsessionid=FF91ED22A4F1CD8E3A436044A8E0F297

АПРЕЛЬ 2013 года - http://www.kvs.gov.ua/peniten/control/main/uk/publish/article/674447

АПРЕЛЬ 2013 года - www.kvs.gov.ua/peniten/control/main/uk/publish/article/673364;jsessionid=A8B2178932EF7417C1865A91B497E135

 
В управлінні ДПтС України в Черкаській області розпочалась виставка робіт засуджених, що будуть брати участь у Міжнародному «Конкурсі без кордонів»
16 квітня в приміщенні управління ДПтС України в Черкаській області розпочалась експозиція творчих робіт засуджених, котрі відбувають покарання в установах області. Дані роботи – це майбутні учасники V Міжнародного «Конкурсу без кордонів», який проводить Міжнародний благодійний фонд «Інше життя». Конкурс проводиться у рамках реалізації Указу Президента України «Про проведення у 2013 році в Україні Року дитячої творчості» та благодійного проекту «В ім’я життя на Землі!», програми фонду «Майстерня творчості» при підтримці Міжнародної асоціації ЮНЕСКО.
Цього року у конкурсі беруть участь роботи у різних номінаціях – поезія, живопис, бісероплетіння, вишивка та ін. Всі вони неповторні, та зберегли частинку душі автора, його переживання та емоції.
Впродовж декількох днів співробітники управління матимуть змогу відвідати виставку, після цього роботи будуть надісланідо апарату Державної пенітенціарної служби для реєстрації та передачі організаторам конкурсу.
У житті кожної людини може настати момент, коли вона відчуває необхідність та сили для розкриття свого творчого потенціалу. Участь у подібних конкурсах дає можливість засудженим відчути затребуваність власної творчості та повірити у свої сили.
У Мелітопольській виховній колонії, що на Запоріжжі, пройшов І-й етап конкурсу «Без кордонів»

У Мелітопольській виховній колонії пройшов І-й етап конкурсу «Без кордонів» серед осіб, які відбувають покарання в кримінально-виконавчих установах Запорізької області, за темою: «Без кохання все – ніщо!». Цей конкурс проводиться у рамках реалізації Указу Президента України «Про проведення у 2013 році в Україні Року дитячої творчості» та благодійного проекту «В ім’я життя на Землі!», програми фонду «Майстерня творчості» при підтримці Міжнародної асоціації ЮНЕСКО.

Багато дівчат виявили бажання взяли участь у конкурсі образотворчого мистецтва в номінації «живопис». Після проведення голосування було обрано дві найкращі роботи.

Переможцями стали Тетяна та Катерина, які творчо підійшли до малювання своїх картин. Символічно зобразила ніжне почуття Тетяна у своїй картині «Лебедина вірність». Дівчина розповіла, що в дитинстві чула неймовірну історію кохання цих птахів, яка запала їй в душу. Катерина ж, захоплюючись народною творчістю, вирішила зобразити молоду українську пару в традиційному вбранні.

Проведення таких конкурсів в установі дозволяє вихованкам розкрити свої таланти та повірити у свої сили.


ФЕВРАЛЬ 2013 года.

Признание международной общественности - http://www.un.org.ua/en/information-centre/news/1556

ФЕВРАЛЬ 2013 года.

Газета "Сегодня".



ЯНВАРЬ 2013 года - http://www.kvs.gov.ua/peniten/control/main/uk/publish/article/664425 

     Казка, яку написав засуджений до довічного позбавлення волі Замкової ВК (№58), що на Хмельниччині, опублікована у літературно-художньому Альманасі. З метою стимулювання правослухняної поведінки засуджених, організації їх дозвілля, розвитку соціальної активності, соціально-корисних інтересів, творчих та художніх здібностей управлінням ДПтС України у Хмельницькій області у 2012 році було організовано участь осіб, позбавлених волі, у Міжнародному «Конкурсі без кордонів».
   Організатором конкурсу став Міжнародний благодійний фонд «Інше життя», який і започаткував проект «В ім’я життя на Землі!» та програму «Майстерня творчості» при підтримці Міжнародної асоціації ЮНЕСКО.
Конкурсні роботи засуджених виправних установ Хмельницької області були представлені у багатьох номінаціях, і кожна з них заслуговувала на увагу. Адже в житті будь-якої людини настає момент, коли вона відчуває потребу і сили для народження і втілення в життя власної ідеї, розкриття та реалізації свого творчого потенціалу.
За результатами конкурсу, робота засудженого до довічного позбавлення волі Аркадія Лакова, який відбуває покарання у Замковій виправній колонії (№58), а саме казка «Заради дружби», була опублікована у літературно-художньому Альманасі Бібліотеки Добра журналу «INSHE». У збірник увійшли твори зовсім різних за віком, статусом та долею людей. Їх творчість різноманітна і багатогранна. Їх вірші, повісті і казки про те, що близько і важливо їм самим.


 

ОКТЯБРЬ 2014 года.



ИЮЛЬ 2014 года.



ИЮНЬ 2014 года
http://www.kvs.gov.ua/peniten/control/main/uk/publish/article/727980 

МАЙ 2014 года.



АПРЕЛЬ 2014 года
http://www.novayasamara.ru/content/%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0%D1%8F-%D0%B2%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%B0

АПРЕЛЬ 2014 года
http://pen.div.co.ua/news/navchannya-na-praktitsi

МАРТ 2014 года
За результатами V Міжнародного "Конкурсу без кордонів" робота засудженого з Городищенської ВК управління ДПтС у Рівненській області була надрукована в Літературно-художньому Альманасі — http://www.kvs.gov.ua/peniten/control/main/uk/publish/article/712785

ФЕВРАЛЬ 2014 года





ЯНВАРЬ 2014 года
ЯНВАРЬ 2013 года.
Программа "Тінейдж Простір" - http:www.youtube.comwatch?v=tVwjgvhU

НОЯБРЬ 2012 года.
Портал «ТОП9 — только профессионалы!» - http://www.top9company.com/

ОКТЯБРЬ 2012 года. - http://www.kvs.gov.ua/peniten/control/main/uk/publish/article/656405

      Літературний талант засудженої Збаразької виправної колонії (№ 63), що на Тернопільщині, 
                                             визнано на Міжнародному конкурсі.

Якщо в людини є талант, то колонія для його розвитку не є перешкодою, а інколи і навпаки - переживши такий переломний етап у своєму житті саме в місцях позбавлення волі засуджені виявляють у себе ті чи інші здібності, про які на волі і не здогадувалися.
 
Вишивати  різноманітні картини бісером, ліпити з гіпсу чудові іконки, малювати, як справжні художники, вирізблювати скульптури, бездаганно виконувати мелодійні симфонії, заворожувати неповторним соло... і це далеко не весь список тих талантів, якими наділені особи, що відбувають покарання в установах Тернопільської області.

Писати прекрасні поеми, наповнені глибиною життя вірші, цікаві казки для дітей та балади - саме таким літературним талантом наділена засуджена Збаразької виправної колонії (№ 63) управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області Олена Мішак. Не зважаючи на гнітюче положення, в якому вона опинилася, в ній знайшлися сили розкрити в собі ту прекрасну сторону нескінечних можливостей людського єства.

Читати твори мистецтва Олени завжди цікаво, адже вона пише неординарні витвори, в яких неможливо не помітити прагнення автора сказати про себе та життя по-своєму, по-особливому... Букет різних переживань, емоцій, які бурлять всередині цієї жінки, знаходять свій прояв у літературі. Цікавий сюжет її поем завжди захоплює читача, інтригує та зачаровує, тому не даремно роботи цієї засудженої публікували на шпальтах різноманітних газет та журналів. Творчість Олени неодноразово відзначалася на обласних, Всеукраїнських та Міжнародних художніх конкурсах, а нещодавно вона взяла участь у ІV Міжнародному «Конкурсі без кордонів», який проводився у рамках реалізації благодійного проекту «В ім’я життя на Землі», програми фонду «Майстерня творчості» при підтримці Міжнародної асоціації ЮНЕСКО.

Презентація конкурсних робіт, де було представлено творчість засудженої Збаразької виправної колонії (№ 63) Олени Мішак, проводилась у місті Києві. Конкурсне журі визначало кращі витвори мистецтва. Серед переможців була і робота Олени, в результаті чого її нагороджено Дипломом учасника та цінними подарунками, які були вручені їй заступником начальника управління ДПтС України в Тернопільській області Вовком Р.Я.

 

Євгенія Купчик, старший інспектор у зв’язках із ЗМІ та громадськістю управління ДПтС України в Тернопільській області

 

ОКТЯБРЬ 2012 года. - http://www.kvs.gov.ua/peniten/control/main/uk/publish/article/655061

Вихованець Курязької виховної колонії, що на Харківщині, третє місце у IV міжнародному «Конкурсі без кордонів!».

    В рамках реалізації Благодійного Проекту «Заради життя на землі!», Програми Фонду «Майстерня творчості», у підтримку Программ міжнародної асоціації ЮНЕСКО, у 2012 році в Україні проводився IV міжнародний «Конкурс без кордонів!». Конкурс проводився за декількома номінаціями. Учасниками IV Міжнародного "Конкурсу без кордонів!" були громадяни України, Росії, США, Канади, Індії, Башкортостану, Казахстану, Абхазії, Вірменії, Азербайджану, Білорусії, Болгарії, Угорщини, Грузії, Ізраїлю, Польщі, Латвії, Литви, Естонії, Молдови, Туреччини, Узбекистану.
   Засуджені, які відбувають покарання в установах управління ДПтС України в Харківській області, також виявили бажання та взяли участь у конкурсі. За його результатами третє місце у номінації "Конкурс без кордонів!" - «Крик душі!» у віковій категорії від 17 до 20 років за роботу аплікація з тканини «Вінець життя» зайняв вихованець Курязької виховної колонії імені А.С. Макаренка Іван Сухоруков.



   28 жовтня поточного року виконуючий обов’язки начальника Курязької виховної колонії підполковник внутрішньої служби Олексій Валерійович Шаповалов в урочистій обстановці привітав переможця та вручив Івану Сухорукову сертифікат Міжнародного зразку та кубок переможця. Як зазначив Олексій Шаповалов такі конкурси сприяють підвищенню творчого потенціалу засуджених та їх ресоціалізації.
   Олександр Панітков, старший інспектор з особливих доручень соціально-виховної та психологічної роботи управління ДПтСУ в Харківській області.


СЕНТЯБРЬ 2012 года




СЕНТЯБРЬ 2012 года

СЕНТЯБРЬ 2012 года
Воспитанники детских домов семейного типа поблагодарили, что «ІНШЕ ЖИТТЯ» – Є! » -
  http://ksza.ks.ua/?p=11663 

 






СЕНТЯБРЬ 2012 года 

  Как сообщила семья  Крюковских, известный детский дом семейного типа в области, их дети, а также воспитанники других ДДСТ, приемных семей получили очень неоходимый подарок к новому ученому году– школьную форму. Родители десяти воспитанников поблагодарили людей, которые не устают говорить:
                                               ТHERE  IS  ANOTHER  LIFE!  «ІНШЕ ЖИТТЯ» – Є!  «ДРУГАЯ ЖИЗНЬ» – ЕСТЬ! … 
   Всеукраинская общественная организация «Ассоциация-моя семья», главой которой является Людмила Крюковская, получила для малообеспеченных семей, детей-сирот и детей, лишенных родительской опеки школьную форму для мальчиков —  50штук школьных пиджаков разных размеров от Фонда «ІНШЕ ЖИТТЯ» – Є!» .
   Фонд оказывает помощь социально-незащищенным категориям населения, реализует Проекты нацеленные на личностную реабилитацию и социальную адаптацию. Под опекой Фонда находятся: социальные учреждения, больные дети, инвалиды,  дети сироты,  Детские дома,  дома  интернаты, Детские дома семейного типа, Благотворительная акция «Скоро в школу!»: - http://www.b2blogger.com/pressroom/143553.htmlстарики, ветераны Великой Отечественной Войны, дома престарелых и гиреатрические интернаты.
   Чтобы каждый ребенок на Украине мог начать учебу в новом учебном году, в рамках реализации Программы Фонда «Добро без границ!» МБФ «INSHE ZHITTIA», ежегодно проводит Благотворительную Акцию «Скоро в школу!». Ведь под опекой Фонда сегодня находится более 1000 детей, из Детских Домов, и школ-интернатов, которые сегодня нуждаются не только в одежде, обуви, спортивной форме, нательном белье, и канцелярских товарах, но и во многих других товарах первой необходимости.
   Огромное спасибо всему коллективу МБФ «INSHE  ZHITTIA», и лично Президенту Фонда Балашовой Елене Владимировне высказали мальчишки в новых пиджаках, а также их родители.

 

Август 2012 года
Радио г. Горловка, Донецкой области: http://gorradio.com.ua/posts/423  

4 июля 2012 года.
B2Blogger.com - IV Международный "Фестиваль без границ!" - прямая ссылка - http://b2blogger.com/pressroom/140344.html



ИЮНЬ 2012 года.

Украина. Радио "Ладыжин" -  IV Международный "Конкурс без границ!" -
прямая ссылка - http://lada-fm.com.ua/localnews/1278-diti-ladizhina-mozhut-doluchitis-do-stvorennya-najbilshoyi-karti-ukrayini.html.

9 января 2012 года.


Осужденный Калининской колонии № 27 лучше всех пишет стихи и добился мирового признания.

09.12.2010 года

Осужденный Калининской исправительной колонии № 27 Олег Кичурка стал лауреатом литературного конкурса «Без границ», проводимого при содействии Международного Благотворительного Фонда г.Киев «inshe zittia» и непосредственно Директора МБФ Елены Балашовой.

В данном конкурсе приняли участие различные страны, входящие в состав ООН и ЮНЕСКО, такие как Канада, Албания, страны Восточной и Западной Европы, страны СНГ, в том числе и Украина. Также были представлены работы из мировой пенитенциарной системы исполнения наказания. Представителями обл. Департамента г. Донецка в ноябре Олегу были вручены диплом участника и победителя, сертификат, книги и другие памятные призы. Данное событие (награждение и вручение наград) произошло на плацу колонии при содействии представителей обл. Департамента г. Донецка, администрации колонии в присутствии осужденных.

В 2008 году находясь в КИК-27 Олег Кичурка выпустил свой первый аудио-альбом «Воля», в который вошли 10 песен авторского исполнения под гитару. Олег не остановился на достигнутом и продолжил развивать своё творчество ради осуществления мечты – посвящения жизни беспризорным детям, о судьбах которых пишутся его стихи, всецело и открыто отображающие структуру нашего общества и человеческих отношений.

В 2010 году был записан его второй аудио-альбом «Такое Бывает». На данный момент Олег располагает материалами на 5 альбомов и более 100 стихов, часть из которых печаталась в изданиях Горловки, Госдепартамента Украины.



 

Олег Кичурка: лауреат «Конкурса без границ»

Вторник, декабря 7, 2010


Международный «Конкурс без границ» проводится в Киеве в рамках реализации благотворительного проекта «Во имя жизни на Земле!» при поддержке ассоциации ЮНЕСКО, его организатор – Международный благотворительный фонд «Inshe zhittia».

Осужденный Калининской исправительной колонии № 27 (г. Горловка) Олег Кичурка достойно представил Донецкую область на международной арене, покорив компетентное жюри своим произведением «Стихи». Год назад Олег Кичурка принимал участие в этом конкурсе, но оценить по достоинству творчество поэта из мест лишения свободы смогли лишь в этом году, определив его победителем в номинации «Литературные симпатии». Недавно состоялось торжественное вручение диплома и сертификата. Награждение прошло в клубе КИК-27, руководство Департамента лично прибыло поздравить призера и пожелать дальнейших творческих успехов.
– Здесь я обрел свой смысл жизни. В каждом человеке есть талант. Я свой талант раскрыл и определил в поэтическом и музыкальном направлении, – уверен Олег Кичурка, который еще пишет и исполняет песни.
Сам победитель – из Мариуполя, в колонии отбывает наказание за разбой, совершенный в 2003 году. Это вторая судимость, причем по аналогичной статье. В следующем году Олег Кичурка надеется досрочно освободиться и в дальнейшем связать свою жизнь с благотворительностью.

 

 

 

31 декабря 2010 года

                                                  ПРОДОВЖЕННЯ ТРАДИЦІЇ.

   В с. Мошни є вулиця Андрія Оніщенка. Але мошенці називають її Медянкою. Звідки така солодка назва? А історія така.
   До 1917 року Мошни були центром великого Мошногородищенського маєтку. Власницею маєтку була Катерина Андріївна Балашова – внучка визначного військового та державного діяча ХIX століття Михайла Семеновича Воронова. У свята Катерина Андріївна із свого палацу, що стояв на одній із вершин Мошногір, їздила в Мошни до церкви. Коли карета поверталася назад, то княгиня зупиняла її біля гуртів дітей, які стояли обабіч дороги, і обдаровувала їх солодощами – цукерками, медяниками (печиво), мідяками. Тому й назвали вулицю Медянкою.
   В 2008 році завітав до с.Мошни нащадок Катерини Андріївни – Балашов Анатолій Миколайович і вирішив продовжити традицію своєї прабабусі – дарувати дітям радість.
   Уже два роки благодійний Фонд «Інше життя», який очолює дружина Анатолія Миколайовича – Балашова Олена Володимирівна, перед святом Миколая надсилає Мошнівським дітям – інвалідам, сиротам, тим які знаходяться під опікою, дітям з багатодітних сімей, подарункові набори з солодощами. Ось і цього року, 19 грудня, в Мошнівському будинку культури, на велико людному і веселому святі Миколая, яке проводили працівники школи, дитсадочка та працівники будинку культури села, крім подарунків, які отримали активні учасники свята від сільської ради, були порадувані подарунками й діти вищезазначених категорій. Побільше б таких традицій та шляхетних вчинків на радість дітям!

 

 

 



 
 
SOS - ЧЕРНЫШОВОЙ АЛЕКСАНДРЕ НУЖНА ПОМОЩЬ!



Газета "ТИМЕЙ" сентябрь 2009 года №2-3 (14-15)

ДРУГАЯ ЖИЗНЬ – ЕСТЬ! ТЫ НЕ ОДИН!

Международный благотворительный фонд "INSHE ZHITTIA", некоммерческая, неприбыльная благотворительная организация, основана и зарегистрирована семьей БАЛАШОВЫХ в 2007 году, Президент Фонда Балашова Елена Владимировна. Среди многочисленных программ и добрых дел фонда немалое место занимают и мероприятия, связанные с искусством, культурой.

Для тех, кто склонен рассматривать благотворительную деятельность любого состоятельного человека как разновидность PR, сразу становится очевидным - для PR можно было бы выбрать что-нибудь попроще. Для тех, кто действительно занимается благотворительностью, это - осознанная необходимость. Они не дают интервью, не говорят о благотворительности  - они ее делают и делают молча. Думая не только о себе и не только о дне сегодняшнем, воспринимая чужую беду как свою, чувствуя ответственность за других, проявляя заботу о забытых («...ничьих» - детях сиротах, инвалидах, пенсионерах...). Они знают, сегодня у многих «другая жизнь» и всегда открыты для сотрудничества, диалога, оказывая  помощь желающим - оказать помощь другим.

Вот так, без ненужной шумихи, "INSHE ZHITTIA"ведет шефство над домами инвалидов, детскими домами, гериатрическими интернатами. 29 сентября этого года устанавливает памятник в Бабьем Яру («Чтобы прошлое никогда не повторилось!» по мотивам романа А. Кузнецова). Закрывая социальные дыры, не забывает об искусстве и культуре, и вот уже прошел первый международный «Конкурс без границ!» (17 номинаций в области искусства и литературы), при поддержке международной Ассоциации ЮНЕСКО. На наш взгляд, положительной особенностью конкурса были: «развоплощенность» и «непрерывность». Ведь кроме медалей, призов, поощрений и наград, работы победителей и конкурсантов и после официального завершения конкурса, продолжают дарить радость людям не только на постоянно действующей «Выставке без границ!», но и на стенах (давно не видавших ремонта) палат для тяжелобольных стариков и детей. И вот уже 1 сентября стартовал второй международный «Конкурс без границ!». С условиями конкурса читатели «Тимея» легко ознакомятся на сайте Фонда, а вот принимать участие  могут все желающие, граждане любого государства, проживающие в любой точке мира, без возрастных, национальных и религиозных ограничений, профессионалы и любители и это важно.
Традиции благотворительности были разрушены революцией 1917 года, реформами, развалом СССР и, как результат, все постсоветские государства получили такие масштабы социального неблагополучия, с которыми сегодня сложно справиться. Государство не может обеспечить всех нуждающихся, а Благотворительным Фондам, общественным организациям и коммерческим структурам, с реальной ситуацией, сложившейся в социальной сфере, трудно справиться. Нужна вера, но кроме этого, нужны государственные механизмы регулирования и стимулирования социальной активности общества, закрепление благотворительной деятельности на законодательном уровне. А пока благотворительность для существующего законодательства, остается «падчерицей», и ее развитие зависит исключительно от наших с Вами усилий, от всего общества в целом. Возможно, нужно объединяться, рассказывать об истинной благотворительности как можно больше, объяснять ее сущность, вести диалог, создавать и развивать информационные ресурсы. Может быть тогда, благотворительность станет первым шагом на пути восстановления уважения к человеку, любви к ближнему, нормой жизни....
Сегодня многое забыто, забыта и переписана история, подменена система общественных ценностей и в большинстве своем на первом месте - забота о собственном материальном достатке, а не о доверии и уважении к другим! А ведь благотворительность не технология, а явление человеческого характера. И для многих народов мира, будучи выражением особого состояния души, милосердие исторически являлось не просто проявлением жалости и сочувствия, а служило средством духовного очищения и внутреннего совершенствования. В дореволюционной России с состоятельным человеком, который не входил ни в один попечительский совет, переставали здороваться. Он был недостоин уважения общества и вопрос не в финансах, а в желании, идеях и действии. 

Осознавая, что милосердие  сегодня не утрачено нами, мы радуемся. И пусть не для многих,  но оно, по-прежнему, служит нравственной потребностью, несмотря на усиленные попытки политиков и времени, размыть моральные устои нашего народа, насадить в обществе идеалы обогащения и потребительства. Традиции благотворительности - возрождаются! Возрождаясь, они оживляют в душах людей забытое стремление и желание творить добро. И никакой кризис никакая госсистема не сможет убить  благотворительность. БЛАГОТВОРИТЕЛЬНОСТЬ БЫЛА, ЕСТЬ И БУДЕТ! Извечный принцип: поделись с ближним своим - действует везде, всегда и во все времена, были, есть и будут люди, которые помогали и помогают другим. ТАК БЫЛО, ТАК ЕСТЬ И ТАК БУДЕТ! «Ведь это всегда - МЕЖДУ ВАМИ И БОГОМ!» -  так говорила МатьТереза.
ДРУГАЯ ЖИЗНЬ - ЕСТЬ!  И если читатели «Тимея» согласны с вышесказанным, зайдите на сайт Благотворительного Фонда «INSHE ZHITTIA» (www.inshe.org).
ТВОРИТЬ ДОБРО НИКОГДА НЕ ПОЗДНО!
                                                                                      Газета ТИМЕЙ: Теорія Історія Мистецтва



СЕЛЬСКАЯ ЖИЗНЬ в Украине № 26 (283) 3 июля 2009 г.





   



АРГУМЕНТЫ И ФАКТЫ № 38 (631) сентябрь 2008 года, ГОРОДОСКОП, стр.25


 

 

 

 

 

http://www.kvs.gov.ua/peniten/control/main/uk/publish/article/649242



http://lada-fm.com.ua/localnews/1278-diti-ladizhina-mozhut-doluchitis-do-stvorennya-najbilshoyi-karti-ukrayini.html.


КОЧЕГАРКА - горловская городская газета

Поддержи проект!
Украина, г.Киев, ЗАО «ПРОКРЕДИТ БАНК»
Благотворительный расчет/счет: 260030105672 
ОКПО — 35632849      МФО — 320984
Благотворительный Фонд «ІНШЕ  ЖИТТЯ»
Назначение платежа: Благотворительный взнос

ЭЛЕКТРОННЫЕ КОШЕЛЬКИ  на 
webmoney

гривна  — U346489074125  
рубль   — R227399722894
евро     — E231936884112
доллар — Z162374466540   

посетители

free counters